КОРПОРАТИВНІ ДОГОВОРИ

КОРПОРАТИВНІ ДОГОВОРИ: основні положення

Верховна Рада України 23 березня 2017 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів" (надалі – Закон про корпоративні договори). Президент України, всупереч вимог статті 94 Конституції України, підписав даний Закон лише через майже 11 місяців – 15 лютого 2018 року. Урешті-решті Закон про корпоративні договори набрав чинності 18 лютого 2018 року.
Зазначений Закон передбачає можливість укладення корпоративних договорів між акціонерами акціонерних товариств і учасниками (засновниками) товариств з обмеженою відповідальністю з метою врегулювання їхньої спільної діяльності, надає можливість для міноритарного акціонера/учасника впливати на ключові питання діяльності товариства та гарантує можливість кожного інвестора в будь-який момент вийти зі складу товариства, повернути свою інвестицію та прибуток від неї. 
Автори Закону про корпоративні договори прагнули усунути надмірне втручання держави у справи, пов’язані з внутрішнім управлінням компаній, а також надати ефективний та гнучкий інструмент врегулювання розбіжностей і конфліктів в межах української юрисдикції. Нормальною світовою практикою є укладення корпоративних договорів, у яких учасники або акціонери прописують правила створення, діяльності та розвитку товариства. Такий підхід цілком виправданий, адже розподіл повноважень всередині компанії повинен визначатися особами, які цією компанією володіють.

Закон про корпоративні договори вводить в українське законодавство ряд нових правових інститутів:

1. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю

За договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – корпоративний договір ТОВ) його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений договором, права, які надаються учасникам (засновникам) товариства з обмеженою відповідальністю, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. 

Корпоративним договором ТОВ може бути передбачено обов’язок сторін: 

- голосувати у спосіб, передбачений договором, на загальних зборах учасників (засновників); 

- погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною; 

- утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин;

- вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством з обмеженою відповідальністю, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи.

Корпоративний договір ТОВ також може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник вправі або зобов’язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає.

Предметом корпоративного договору ТОВ не можуть бути зобов’язання сторони договору голосувати згідно з вказівками органів управління ТОВ, щодо часток якого укладений договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління товариства.

Корпоративний договір ТОВ укладається в письмовій формі на визначений строк або без визначення строку.

Корпоративний договір ТОВ є обов’язковим тільки для його сторін.

За загальним правилом, інформація про зміст корпоративного договору ТОВ не підлягає розкриттю і є конфіденційною.
Однак, інформація про укладення корпоративного договору ТОВ повинна бути повідомлена товариству протягом трьох робочих днів з дати його укладення.
Будь-який інший договір, укладений стороною корпоративного договору ТОВ в порушення корпоративного договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони корпоративного договору ТОВ у випадках, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені корпоративним договором ТОВ. 

Порушення корпоративного договору ТОВ не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів управління ТОВ.
Таким чином, навіть укладення корпоративного договору не створює безумовних підстав для визнання недійсними рішень органів управління товариством. Проте, в силу обмеженості суб’єктного складу корпоративного договору такі положення є логічними та обґрунтованими, а також не позбавляють можливості передбачити інші ефективні засоби захисту прав учасників.

У разі порушення корпоративного договору ТОВ, яким передбачено обов’язок учасника придбати або продати частку у статутному капіталі ТОВ за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, заінтересована сторона корпоративного договору ТОВ може подати до суду позов про примусове виконання обов'язку шляхом зобов’язання сторони договору придбати (продати) частку на умовах, визначених договором.

Корпоративним договором ТОВ можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо).

Кредитори товариства та інші треті особи можуть укласти договір з учасниками ТОВ, за яким останні з метою забезпечення інтересів кредиторів зобов’язуються реалізовувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі:

- голосувати у спосіб, передбачений договором, на загальних зборах учасників товариства;

- узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством;

- придбавати або відчужувати частки в статутному капіталі за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;

- утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин. 

Зазначені положення надають нові інструменти кредиторам, коли необхідно звернути стягнення на предмет забезпечення. Відтепер згода учасників на отримання у власність частки у порядку звернення стягнення може бути передбачена корпоративним договором з кредитором, що надає йому певні гарантії захисту прав та законних інтересів.

2. Договір між акціонерами

Договір між акціонерами – це договір, предметом якого є реалізація акціонерами - власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства (надалі – акціонерний договір). 

Акціонерним договором може бути передбачено обов’язок його сторін:

- голосувати у спосіб, передбачений договором, на загальних зборах акціонерів;

- погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин;

- утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин;

- вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нового товариства.

Акціонерний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких акціонер вправі або зобов’язаний придбати або продати акції товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає.

Предметом акціонерного договору не можуть бути зобов’язання сторони договору голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо акцій якого укладений цей договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління товариства. 

Акціонерний договір укладається в письмовій формі на визначений строк або без визначення строку. 

Акціонерний договір є обов’язковим тільки для його сторін.

Договір, який стосується прав на акції та/або прав за акціями, укладений стороною акціонерного договору в порушення такого договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони акціонерного договору лише у випадку, якщо буде доведено, що інша сторона за відповідним договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені акціонерним договором.

Інформація про укладення акціонерного договору повинна бути повідомлена товариству протягом трьох робочих днів з дати його укладення. Публічне акціонерне товариство розкриває інформацію про наявність акціонерного договору у порядку, встановленому для розкриття особливої інформації про емітента.

За загальним правилом, інформація про зміст акціонерного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційною.

Порушення акціонерного договору не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства.

Особа, яка відповідно до акціонерного договору набула право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціями товариства, зобов’язана повідомити товариству про набуття такого права у випадку, якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або разом із своєю афілійованою особою або особами прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатися більше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотками голосів за розміщеними простими акціями товариства. 

Акціонерним договором можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо).

Кредитори акціонерного товариства та інші треті особи можуть укласти договір з акціонерами товариства, за яким останні з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу кредиторів зобов’язуються реалізовувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі:

- голосувати у спосіб, передбачений договором, на загальних зборах акціонерів товариства;

- узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством;

- придбавати або відчужувати акції за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;

- утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин. 

3. Безвідклична довіреність з корпоративних прав

Акціонер (учасник) може зазначити в довіреності, виданій представнику, про те, що ця довіреність не може бути скасована до закінчення строку довіреності без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).

Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.

Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.

Інститут безвідкличної довіреності покликаний забезпечити вищий рівень надійності операцій з продажу корпоративних прав (часток, акцій) та інших правочинів, у яких повірений прагне отримати впевненість у остаточності намірів учасника або акціонера.

Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено в довіреності.

4. Розірвання договору купівлі-продажу в односторонньому порядку

Сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися, що одна сторона придбає в іншої право розірвати цей договір в односторонньому порядку. Договір купівлі-продажу є розірваним, якщо сторона, яка набула право розірвати договір, протягом визначеного строку не заявить вимогу про виконання договору. Сторони можуть обумовити розірвання договору купівлі-продажу вчиненням стороною певних дій або настанням певних обставин протягом визначеного строку або у визначений час.

Таким чином, корпоративний договір – це сучасний інструмент корпоративного управління, давно відомий світовій практиці, який скоро стане реальністю і в Україні.

Корпоративний договір має надати учасникам (акціонерам) господарських товариства змогу самостійно за взаємною згодою визначити порядок реалізації корпоративних прав, пов'язаних із управлінням товариством, з метою уникнення майбутніх конфліктів та врегулювання порядку вирішення спірних ситуацій. Корпоративні договори також покликані дозволити інвесторам та кредиторам компаній захистити свої права та інтереси в межах української юрисдикції, адже умовами договору можна передбачити цивільно-правову відповідальність учасника (акціонера) за дії, які завдають шкоди інвестиційній привабливості товариства.

В цілому, сподіваємось, що корпоративні договори стануть хорошою альтернативою іноземним офшорним компаніям та юрисдикціям, а також забезпечать можливість гнучкого та цивілізованого регулювання корпоративних відносин в межах української правової системи.